Заява на списання відсотків, штрафів і пені по кредиту МФО: безкоштовний шаблон
Заява на списання відсотків по кредиту МФО потрібна тому, що кредитор сам нарахування не прибирає. Закон зобов'язує МФО списати пеню і штрафи, нараховані з 24 лютого 2022 року, але на практиці вони лишаються в розрахунку, доки позичальник не вимагатиме письмово.
Проте заява працює, коли борг посильний. Якщо кредитів у МФО багато і разом вони перевищують 200 000 грн, надійніше піти через банкрутство фізичної особи.
Хто має право на списання відсотків по кредиту і що саме можна списати
Право на списання штрафів та пені за прострочення під час воєнного стану і 30 днів після нього має кожен позичальник банку чи іншого кредитодавця, зокрема МФО.
Борг за кредитом МФО складається з тіла (отриманої суми), процентів, комісій і неустойки (штрафу, пені) за прострочення.
Заявою тіло кредиту не списати, його доведеться повернути. Без згоди кредитора зменшити його можна лише в процедурі банкрутства, а добровільно кредитор може пробачити частину боргу (ст. 605 ЦК України). Окремо списання відсотків по кредиту МФО закон передбачає для військовослужбовців і їхнього подружжя. Іншим позичальникам відсотки можна зменшити, якщо їх нараховано з порушенням закону, або домовитися з кредитором про їх прощення.
Якщо МФО відступила право вимоги новому кредитору, обмеження діють і для нього, бо права переходять у тому самому обсязі (ст. 514 ЦК України). Колекторська компанія, яку лише залучили до стягнення, кредитором не стає.
З 30.07.2026 відступати борг за споживчим кредитом дозволено лише фінансовій установі з правом кредитувати, а відступлення особі без такого права чи фінансовій компанії з правом факторингу нікчемне (ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування»). Тоді кредитором лишається той, хто передав борг (ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України), тож заяву адресуйте йому з копією новому. Відступлення до 30.07.2026 оцінюють за попередніми правилами, і в спірному випадку краще звіритися з адвокатом.
Військовослужбовцям, призваним під час мобілізації або залученим до заходів оборони, та їхньому подружжю потрібна окрема заява на списання відсотків по кредиту військовослужбовцям, бо їхня пільга стосується й процентів, хоча й з винятками для окремих кредитів (п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Чи зобов'язана МФО списати штрафи по кредиту під час воєнного стану
Так, зобов'язана, і списання пені не залежить від того, чи ви військовий.
У період воєнного стану і 30 днів після нього в разі прострочення за кредитом (позикою) від банку чи іншого кредитодавця (позикодавця) «…позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення» (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
Друге речення пункту встановлює, що неустойка та інші платежі за прострочення, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем. Умовний приклад: якщо за кредитом 8 000 грн, простроченим у березні 2024 року, МФО нарахувала 1 000 грн пені, ці 1 000 грн мають зникнути з розрахунку, а тіло і проценти залишаються.
Інфляційні втрати і проценти річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України (3 % або інший розмір за договором) за таке прострочення теж не нараховуються.
Пільга діє, поки триває воєнний стан, і ще 30 днів після його припинення. Якщо прострочення триватиме й після цього строку або виникне пізніше, за нові дні санкції знову нараховуватимуться за договором.
Інакше з договорами про споживчий кредит, укладеними до 23.01.2024 включно, навіть якщо їх потім продовжили. За ними споживач звільнений від відповідальності за будь-яке прострочення з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань, нараховані за цей час неустойку та інші платежі кредитор має списати, а підвищувати ставку через прострочення заборонено (п. 6 розд. IV Закону України «Про споживче кредитування»). Тож для більшості кредитів МФО, взятих до 2024 року, пеня не відновиться і після завершення воєнного стану.
Про повернення вже сплаченої пені закон прямо не говорить. У заяві можна попросити зарахувати її в погашення боргу, а якщо МФО відмовить, повернення сплаченого можна вимагати в суді як безпідставно набутого (ч. 1 ст. 1212 ЦК України), хоча результат залежить від обставин справи.
Коли відсотки МФО можна оскаржити
Право на проценти (ст. 1048 ЦК України) закон обмежує так.
- Денна ставка понад законну межу. Максимальна денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»). Межу запроваджено Законом № 3498-IX з 24.12.2023 поетапно (2,5 %, потім 1,5 %), а 1 % діє з 21.08.2024 (п. 17 розд. IV того самого Закону). Обмеження стосується договорів, укладених або продовжених з 24.12.2023. Денну ставку рахують з усіх загальних витрат, зокрема комісій, поділених на суму і строк кредиту (ч. 2, 4 ст. 8).
- Проценти після спливу строку кредиту. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування або після вимоги про дострокове повернення кредиту. Якщо договір, укладений до 24.12.2023, передбачає автоматичне продовження строку, проценти до нової дати, як правило, правомірні, але продовжений після 24.12.2023 договір має вкладатися в межу денної ставки (п. 2 розд. II Закону № 3498-IX). У договорах, укладених з 24.12.2023, умову про одностороннє продовження строку встановлювати заборонено, строк продовжують лише додатковим договором за згодою сторін, крім кредитування банківського рахунку і кредитних ліній банків (ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
- Несправедлива умова. Умову, яка всупереч добросовісності створює істотний дисбаланс на шкоду споживачу, суд може визнати недійсною або змінити (ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
- Платежі поза договором. Платежі, яких немає в договорі або які не враховано в розрахунку денної ставки, споживач сплачувати не зобов'язаний (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Виняток становлять передбачені договором платежі, які закон не включає до загальних витрат за кредитом, зокрема неустойка за прострочення (ч. 2 ст. 8 того самого Закону).
Пеню за споживчими кредитами, укладеними з 24.01.2024, і за позиками, які не є споживчими кредитами (наприклад, узятими для підприємницької діяльності), перевірте окремо:
- Пеня за прострочення під час карантину. Стосується позик, які не є споживчими кредитами. Якщо прострочення припало на карантин COVID-19, встановлений на всій території України, або на 30 днів після його завершення (карантин діяв до 24:00 30.06.2023), неустойку за таке прострочення сплачувати не потрібно (п. 15 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
- Пеня понад законні межі. За договором про споживчий кредит пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ і 15 % простроченого платежу, а вся неустойка разом з іншими платежами за порушення не може перевищувати половини отриманої суми (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»). Для кредитів до однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору, ці межі не застосовуються (ч. 4 ст. 3), а сукупна неустойка обмежена подвійною отриманою сумою (ч. 3 ст. 21).
- Штраф і пеня за одне порушення. Лише за споживчим кредитом заборонено застосовувати їх одночасно за те саме порушення (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»).
Якщо справа вже дійшла до суду, суд може зменшити неустойку, коли вона значно перевищує розмір збитків і є інші обставини, що мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).